«Частина тих, хто пішли від мене, просилися потім назад, але я взяла не всіх», — розповідає у новому інтерв’ю на Армія TV командирка взводу БпЛА 54 механізованої бригади Юлія Микитенко. Вона пригадує участь у Революції Гідності, згуртованість студентів Могилянки та рішення доєднатися до війська. Виклики, які спіткали Юлію, ще більше надихнули її на боротьбу. Вона описує свої переживання, коли в 22 роки стала командиром розвідвзводу, про несприйняття її підлеглими та підтримку чоловіка. «Всі були в шоці, що мене призначили на розвідувальну посаду», — пригадує Юлія Микитенко.Але з часом дівчині вдалося налагодити роботу підрозділу. Але коли здалося, що все гаразд, Юлія отримала жахливу звістку — її чоловік загинув під час виконання бойового завдання. Переживаючи втрату, дівчина вирішила піти з бойового підрозділу аби «своїми необдуманими рішеннями не наражати людей на небезпеку».Згодом Юлія Микитенко стала офіцеркою у Київському військовому ліцеї, керувала там першим жіночим взводом. Пригадує, що саме вихованиці допомогли їй пережити втрату.Про те, як Юлії Микитенко стикнулася з початком великої війни дивіться в інтерв’ю на каналі Aрмія TV.

Ask this episode

“What did the council decide on item 42?” — answered with the speaker and the moment.

Transcript

Related