Send a textВ одному з майже порожніх міст на Донеччині ми прибуваємо на базу до 1-ої окремої штурмової бригади Добровольчого українського корпусу “Правий сектор”. Цей підрозділ на фронті ще знають за іншою назвою – “Вовки Да Вінчі”. З командиром Дмитром Коцюбайлом (Да Вінчі) починаємо розмову лише після того, як ретельно виставляємо камеру і впевнюємось, що жоден кадр не видаватиме локацію. Він мріяв стати художником. Проте агресія росії проти України у 2014 році змусила його змінити пензлі на зброю. Пішов на війну, коли мав вісімнадцять. На війні вже вісім років.Дмитро каже, що минулої зими передчував ескалацію з боку росії. Ситуація на фронті загострювалося, а напруга в повітрі зростала що не день. Втім не вірив, що росія наступатиме так брутально, намагаючись взяти Київ, знищуючи інфраструктуру, вбиваючи українців без розбору.Ми розпитали Да Вінчі про його ставлення до пересічних російських солдатів і їхню тактику, реальні втрати на фронті і воєнну пропаганду, Залужного, "мирну угоду" з руснею, і про те, чи українці докладають достатньо зусиль для перемоги.Support the show

Ask this episode

“What did the council decide on item 42?” — answered with the speaker and the moment.

Transcript

Related